- відхилити
- —————————————————————————————відхили́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
відхилити
Смотреть что такое "відхилити" в других словарях:
відхилити — див. відхиляти … Український тлумачний словник
підхилити — див. підхиляти … Український тлумачний словник
відхилити — [в ідхиели/тие] л у/, и/лиеш; нак. ли/, л і/т … Орфоепічний словник української мови
підхилити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
відхилений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відхилити 1), 3). || відхи/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
відхилення — я, с. 1) тільки одн. Дія та її результат за знач. відхилити 1), 3) і відхилитися 1), 2). 2) Відступ від правильного, типового, прийнятого. || Відмінність, різниця порівняно з чим небудь. || Невідповідність значень параметрів, фізичних величин та… … Український тлумачний словник
зарубувати — ую, уєш, недок., заруба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Убивати сокирою, шаблею і т. ін. || Убивати на м ясо (свійську птицю). 2) Робити зарубку на чому небудь. •• Заруба/ти [собі/] на но/сі а) добре, надовго запам ятати; б)… … Український тлумачний словник
збракувати — у/ю, у/єш, док., перех. Визнавши неповноцінним, непридатним для чого небудь, відхилити … Український тлумачний словник
обчустрити — рю, риш, док., обчу/стрювати, юю, юєш, недок., діал. 1) Відхилити. 2) Відшмагати … Український тлумачний словник
